Художники Славска: Гречин Михайло, Ярослав Цико. Резюме

главная
Творчiсть Ярослава Цiко на персональному сайтi художника.Портрети, пейзажi та абстракцiя!

Художники Славска: Гречин Михайло, Ярослав Цико.

Дополнительные сведения

Родом зі Славська

Хоч не на кожній карті позначено наше селище Славське — перлину туризму у вічнозелених Карпатах, проте його знають далеко за межами Львівщини і країни. Ідуть сюди люди звідусіль, щоб подихати чистим повітрям, помилуватися чудовими полонинами та плаями, срібним мереживом дзвінкоголосих струмків і потоків. Але, навіть тим, хто ніколи не бував у Славську, принаду його чудотворної природи відкриває художник Ярослав Ціко. І хоч давно не мешкає в рідних місцях, але тут він виріс, бігав босоніж по росі, з насолодою бродив гірськими стежками і дорогами... Неперевершену красу краю ввібрав і серцем, і душею з юних літ. Любив спостерігати за роботою професійних художників, які часто приїжджали до Славська і створювали тут свої картини..
Велику роль у становленні художника відіграло його спілкування з творами народного мистецтва, з самим процесом виготовлення потрібних і корисних речей. Особливо любив спостерігати, коли виши¬вала його мама. Від неї і сам навчився цьому художньому ремеслу. Залюбки спілкувався із художником Михайлом Гречиним. Приходячи до його майстерні,уважно вдивлявся в казкові мережива різьблених речей, над якими чаклував художник. Захоплювався йо¬го творами з живопису — пейзажами, жанровими сценами, що відображали
життя верховинців на полотнах.
У Славську кажуть, що п. Ярослав художник від Бога.. Його очі з раннього дитинства чутливі до краси. А руки не можуть, щоб не малювати .
Ось так було колись: етюдник через плече, фарби і пензель з собою — і в дорогу. Так є й тепер, коли став відомим художником-портретистом, художником-пейзажистом,художником-абстракціоністом. Над усе любить подорожувати. Дуже часто, як роз¬повідає художник, на сюжети своїх картин він на¬трапляє під час мандрів у природу. З багатьох його полотен дихає ранкова прохолода, що напливає від рідної річки Славки разом з туманом і віє теплом, освітлених вранішнім сон¬цем смерек, ялиць, буків...
У митця сотні робіт. У багатьох з них «маленька історія рідного краю», життєпис його славних земляків.
Ярослав Ціко — художник молодий. В цьому році святкує свій життєвий ювілей — сорокаріччя. За такий короткий час життя до¬ля виявилася для нього щедрою на мистецький врожай. Великою радістю для земляків і всіх прихильни¬ків художника були і є його виставки картин у Снятині, Івано-Франківську, Львові, Чернівцях, Коломиї, в Укра¬їнському культурному центрі, Всеросійському то¬варистві та Болгарському Центрі культури (Москва, Росія), в центральному Будинку художника Росії, Московському Будинку націй. Брав також участь у Між¬народній художній вистав¬ці " Слов''янське братство". Наш земляк — член Міжнародного художнього фонд, входить до співдру¬жності художників "Соло" м. Москва, член Спілки українців діаспори м. Москва. Його полотна зберіга¬ються у приватних колек¬ціях шанувальників маляр¬ства в Україні, Японії, США, Німеччині, Китаї, Польщі та інших країнах світу.
До речі, п. Ярослав — шанувальник музики Баха, Бетховина, Шопена. Залю¬бки працює під улюблені мелодії Равеля, Дебюсі, Еріка Клентона. Закоханий в українську народну піс¬ню.
Василь Харитон відзна¬чає: "Ярослав Ціко нале¬жить до художників, сфор¬мованих в Українському мистецтві. Цікаво, що він легко поєднує у своїх тво¬рах штучну абстракціоніст¬ську манеру з чистим реа¬лізмом, а це — свідчення професійної зрілості".
У райцентрі, та і в на¬селених пунктах району не¬ма виставочних залів. Але майже скрізь є просторі фойє, де можна організу¬вати виставки художника — земляка, де і старші, і юні зможуть полюбуватися картинами, від яких віє сво¬їм рідним, близьким і до¬рогим.
Багато років між гора¬ми, через Славсько, плине прозоросрібна річка Славка. І пливуть хмаринки над замріяним Тростяном. І як¬що хтось хоче побачити цей чудовий край з його неповторними краєвидами і не може сюди приїхати, погляньте тільки на карти¬ни, які створює художник Ярослав Ціко і ви відчуєте всю принадність Карпат... В його картинах — багатс¬тво душі, світло, сонце, зе¬лень гір і синь неба. Непо¬вторно і прекрасно.
Світлана ФЕДЕВИЧ.
"Славські вісті"

В дорозі до себе
Протягом 3-х тижнів (з 24 травня по 14 червня) у музеї етнографії м. Львова експонується виставка знаного на Покутті митця, лауреата премії ім. М Черемшини Ярослава Ціко.
Багато років по закінченню в 1989р. Львівського політехнічного інституту ( був Ленінським стипендіатом) художник живе і творить в Москві, культурне життя якої запалює, розширює його життєві і творчі обрії. Відвідування концертних залів, театрів, музеїв, численних виставок, спілкування зі столичним бомондом сформували неординарну натуру з універсальними якостями. Вагомим художника робить велич внутрішнього світу.
Його коріння у мальовничому карпатському містечку Славське, що на Львівщині. І кличе рідна творча-енергетична земля до себе митця, і спішить він на зустріч з нею, бо тут він черпає снаги до творчості, наповнюється мелодійними природними звуками буяння Великого Оркестру Карпатської землі, - її весни, літа, осені, зими.
З дитинства хлопець прагнув пізнати природу, зрозуміти людську душу. Доля нагородила його неповторним баченням світу. Його душа як згусток самої природи, вибухнула багатством кольорів, музикальністю, мелодійністю.
Нині Ярослав знаний, досвідчений майстер, який досягнув високого ступеня самовираження. Однаково вміло працює в портретному, пейзажному жанрах га в безпредметному живопису. В його доробку значна кількість високомистецьких творів. За плечима - участь у багатьох престижних виставках, які одержували схвальний резонанс у колег та громадськості.
Нинішня персональна виставка сповнена експресивної барвистості різножанрових полотен. Обширний простір експозиції заключає в собі цілий калейдоскоп таємничих світів і чудних країв Ярослава Ціко, які зачарували своїм неймовірним потенціалом відвідувачів виставки. Адресуючи свої роботи широкому колу глядачів, майстер став предметом для розмови.
Відкриваючи виставку, директор музею Роман Чмелик відмітив, що палітра Ярославових картин насичена життям, творчість іде з глибини душі і викликає щире захоплення.
'' У змалюванні картин художник відшукує відповідні задумові барви, відтінки, які допомагають відчути настрій твору. У автора добре розвинуто чуття міри, художнього такту, він гармонійно поєднує красу природи з гарним малюнком. Пейзажам митця притаманні світла енергетика, інтимність, - говорив про творчість майстра професор, директор інституту народознавства Степан Павлюк.
Глядача дивує здатність художника створити на площині ілюзію світу - то крихітного фрагменту, то великого простору.
Доцент кафедри живопису інституту архітектури, колишній вчитель Ярослава, Федір Василенко зауважив: " Митець ніколи не зупиняється у творчих пошуках, вчиться сам і себе, у природи і добирає власних художніх засобів для втілення задуманого. Роботи безпредметного живопису свідчать про темпераментні пошуки і неординарність підходів. Вони випромінюють містичну енергію, яка кличе в

загадкові світи." Кожному вразливому та уважному глядачеві доводиться самому відчути багатошаровість цього мистецтва. Ми ніколи не зможемо осягнути його до кінця, і прийдешні покоління дедалі відкриватимуть у творах нове і нове.
Портрети Я. Ціко привертають увагу знавців і шанувальників творчості академічністю, досконалою технікою виконання, виразністю. Вони з магнетичною силою притягують людей, що навіть не знаючи імені автора, йдуть на виставки, підкоряючись потузі динамічного темпераменту. Враження від робіт породжує бажання побачити свій портрет у виконанні цього майстра.
Остання персональна виставка у музеї етнографії - це тільки частка з різножанрового творчого доробку художника. Його працездатності і творчій плодовитості можна не лише позаздрити, а й подивуватись. А це обіцяє глядачеві приємні зустрічі в майбутньому та спілкування з художником, який мислить незалежно, говорить не загальними штампами, а те, що думає, адже нерідко майстра цінять урозріз із його особистими поглядами й думками.
Побажаймо Ярославу підкорення наступних професійних висот, втілення найсміливіших ідей, любові від шанувальників. Нехай його картини живуть серед людей, для людей і в гармонії з ними.
Т. Гнатюк

НАШІ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
Маю на увазі мистецтво нашого односельчани¬на Ярослава Ціко, якого зла доля закинула до ненависної і нам, і навіть йо¬му «Бєлокамєнной».
А мистецтво нашого славчанина самобутнє, особливо у портреті. За¬раз п. Ярослав демон¬струє свої твори в науко¬во-методичному центрі культури Прикарпаття в Івано-Франківську.
На запрошення митця я побував у центрі куль¬тури, а там завжди багато відвідувачів найрізномані¬тніших професій.
Особливу увагу привертають портрети п. Яро¬слава на білому, незвич¬ному фоні, про що могли пересвідчитися і учасни¬ки цьогорічного святкуван¬ня дня Славська.
Побажаємо нашому славному краянину творчого натхнення, а мецена¬там мистецтва Сколівщини — не зазирати за гори¬зонти, а запросити Яросла¬ва Ціко продемонструва¬ти своє мистецтво, свій багаторічний доробок у батьківському краю, у нашо¬му славному місті.
!

Ю, Микольський,смт. Славсько.
Бойківська думка
21 грудня 2002року

Виставка
реалістично-містичного художника Ярослава Ціко

Художниками не стають –
ними народжуються
Близьким друзям, знайомим і зрештою, усім залюбленим у професійне мистецтво, відкрився цілий Всесвіт у фарбах, образах, ідеях. Представлені різножанрові карти¬ни, на яких універсальним худож¬ником зафіксовано живу енергію природи в пейзажах, а також не¬звичайні сюжети абстракцій у модерністській серії імпресіонізму. Унікальні враження дарує пас¬тельна тонка техніка, у якій вико¬нана ціла галерея портретів. Останнє — це ніжність і витонченість, майстерність так званого пастозного академічного живопис¬ного портрета разом з класичним чорно-білим стилем, де ефект світлотіней додає лініям змальо¬вуваних натур глибокого психоло¬гізму. Цікава деталь. У своїх портретах Я. Ціко оспівує гармонію жіночності, вникаючи у її незбаг¬ненну душу. Про це, власне, свідчать очі натурщиць. Акценту¬ючи на портретних роботах, тре¬ба сказати, що художник дотри¬мується прозахідного стилю, в центрі якого закладено світлі вітаїстичні мотиви, а також обов''язко¬ве знання людської психології та фізіогноміки.
Наступне, що треба відзначи¬ти, це архітектурна тема у твор¬чості, яка виразно простежується у абстракціях. Для художника то природньо, оскільки він навчався у Львівській політехніці. Що ще цікаво, у власній творчості Ярос¬лав легко поєднує штучну абст¬ракціоністську манеру з чистим реалізмом, а це, погодьмось, свідчення немалої майстерності.
До речі, про виставку у Снятині, яку художник організував од¬разу ж повернувшись з Москви, де працює (як сам зізнався) інкогні¬то, хоча його добре знають на Арбаті. Ярослав Ціко є учасником багатьох художніх виставок, пере¬буває у Міжнародній спілці худож¬ників. Працював як художник у Німеччині, Польщі та інших краї¬нах світу. А портрети, ним вико¬нані, знаходяться у найбагатших приватних колекціях у США, Японії, Китаї... Однак, меркан¬тильне підґрунтя аж ніяк не дове¬ло художника до проституювання таланту і Божої іскри в собі.
Насамкінець про саму осо¬бистість Ярослава Ціко, несподі¬вану й оригінальну як і його світог¬ляд, спосіб життя. Ті, хто знає цю неординарну людину, відгукують¬ся про неї як про тверду, незлам¬ну, часом нервову натуру, яка складна своїм великим духовним наповненням. Не секрет, що ху¬дожник є загадково аскетичним, навіть філософом. А його зовнішність у декого асоціюється з образом Христа. Ярослав дуже любить світову класичну музику, яку він свідомо використовує, вона його надихає. Та найкраща муза — дружина Марія, внутрішній світ якої завжди притя¬гує, мов магнітом. Ще одне. Ми¬тець не терпить регіоналізму, а тому ніде й ніколи не прив''язує себе до нього, його заповітне кре¬до — вийти із-за обмежуючих гео¬графічних рамців, щоб стати світо¬вим художником. І так буде, бо світ чекає його полотен.
Тетяна ВОВК
«Захід» 9 листопада 2001 року

Ярослав Ціко -український художник із Москви

У Музеї етнографії та художнього промислу відбулось відкриття виставки Ярослава Ціка. Художник родом зі Славського, але у 1989 році виїхав до Москви. Пізніше працював у Німеччині, Польщі. Його твори можна побачити у приватних колекціях Японії, Китаю, Німеччини, Польщі, США.

Його виставка називається "Москва -Карпати". Дух рідного Карпатського краю передають імпресіоністичні пейзажі худож¬ника, пейзажі-враження, пейзажі- стани його душі.
Не менше, а може, й більше, вражають портрети Ярослава Ціка. Ці реалістичні, життєствердні, виконані у пастельних то¬нах образи несуть у собі не лише настрій, а й характер зображуваної особи. Для ху¬дожника найважливіше тут "спіймати невпіймане, зафіксувати в малюнку те, що лежить поза межами розуміння". У своїх роботах п. Ярослав уникає грубих ліній, натуралізму і витворює вишукану естетику півтонів. А ще вражає творчий діапазон та музичні уподобання Я. Ціка. Його зачіпає за живе монументальність, масштабність Й.С.Баха та витонченість, прозорість Ж.К. Дебюссі. "Я не втискаю себе в жодні рамки, - говорить Ярослав Ціко. - Мене у житті цікавить універсальність". Його кре¬до - перманентна творчість без криз. Із людських якостей він найбільше цінує про¬фесіоналізм, а у мистецтві - погляд на реальність крізь призму містичного.

Марія КОШЕЛІНСЬКА.

Фото Віктора МАРТИНЮКА.
«Високий замок» 24 липня 2002 року

Портрет як музика душі

У меблевому салоні "Готьє", що на п''ятому поверсі торговель¬ного центру "Магнус", представ¬лено близько двадцяти порт¬ретів, виконаних тонкою пастель¬ною технікою. Автор усіх цих дуже гарних робіт — відомий в українських, а також у світових мис¬тецьких колах портретист і пей¬зажист Ярослав Ціко.
Художник є членом Міжнарод¬ного художнього фонду, його ро¬боти можна побачити у найбагатших приватних колекціях світу — у США, Японії, Китаї тощо. До речі, це вже друга виставка мит¬ця у Львові — перша відбулася 2002 року в Музеї етнографії та художнього промислу.
Портрети у виконанні Яросла¬ва вражають виразністю. Кожен вирізняється психологічною гли¬биною і витонченістю. Ніби ком¬позитор, він створює власну жи¬вописну музику — вибудовує ком¬позицію ритмів, ліній, кольору і світла.
Усі представлені на огляд пуб¬ліки роботи — а це жіночі і дитячі портрети— романтичні, ніжні, налаштовують на гарний наст¬рій, спокій, затишок, приємні відчуття, ніби позбавляють бу¬денних клопотів. Експозиція має назву "Портрет в інтер''єрі", і, як стверджує Ярослав, саме портрет психологічно природніше ди¬виться в житловому просторі, ніж у музеї. До речі, митець вважає, що така виставка — перша у Львові: пейзажі в інтер''єрі були представлені

Используются технологии uCoz